Указ президента України "Про День слов'янської писемності і культури" 

На підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури, постановляю: Установити в Україні День слов'янської писемності і культури, який відзначати щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія... читати далі >>>

(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")

День слов’янської писемності і культури

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури". Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності. 24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій...читати далі >>>

(джерело: сайт "Ділова мова")

День слов'янської писемності і культури: події 24 травня

День пам'яті цих святих як День слов'янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в 19 столітті, а потім ця традиція перейшла і в інші країни: Росію, Україну, Білорусь. В даний час цього свята присвячуються наукові форуми, проводяться фестивалі, виставки, книжкові ярмарки, поетичні читання, огляди художньої самодіяльності, концерти і інші різноманітні культурні заходи. Слов'янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім'я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов'янських народів старший брат Мефодій. Кирило, який з малих років проявив великі здібності і досконало спіткав всі науки свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов'янську абетку. Він істотно змінив грецьку абетку, щоб більш точно передати слов'янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця. Крім того, брати-греки переклали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. До речі, за внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іван Павло II у 1980 році оголосив їх покровителями Старого континенту... читати далі >>>

(джерело: сайт "Ukr. Media")

День слов’янської писемності і культури: декомунізація буде неповна без дерусифікації

День слов’янської писемності і культури 24 травня – штучне свято, яке має своє коріння в болгарській історії, а також у російській імперській традиції та здебільшого відзначається, за рідкісним винятком, у православних країнах із російської орбіти. Це свято офіційно встановив президент Кучма наприкінці своєї каденції, щоб догодити “русскому міру” й засвідчити “спільне слов’янське коріння”. Однак наукові дослідження показують: до польської, словацької й чеської мов із їх латиницею українська мова значно ближча, ніж до російської. 24 травня – це, власне, день святих Кирила і Мефодія, канонізованих православною церквою. Болгари вважають їх своїми. Для Болгарії вони є не лише святими, а й уособленням важливої культурної спадщини – кирилиці. Та лише у 1990 році болгарський парламент оголосив 24 травня Днем болгарського просвітництва, культури та слов’янської писемності. У російській імперській традиції, невід’ємною частиною якої був (і лишається) Священний синод РПЦ, одержавлена церква встановила щорічне відзначення святих Кирила і Мефодія 11 травня 1863 року за старим стилем, що відповідає нинішньому 24 травня. А на початку 1991 року Президія Верховної Ради РСФСР ухвалила постанову про щорічне проведення “Днів слов’янської культури і писемності“. Так виглядає, що цей документ перехідного періоду і досі чинний, бо російського президентського указу не надибав... читати далі >>>

(джерело: сайт "Портал мовної політики")

Кирило і Мефодій. Біографія та цікаві факти

Кирило і Мефодій біографія розповість чому Кирила та Мефодія називають творцями слов’янської писемності Кирило і Мефодій біографія Кирило і його старший брат Мефодій народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. Кирило народився в 827 році до н.е., а Мефодій в 815 році. Брати-греки прекрасно володіли як грецькою, так і слов’янською мовою. Мефодій, якого в миру звали Михайлом, був військовим і мав звання стратега провінції Македонії. Кирило, який носив до постригу ім’я Костянтин, навпаки, з ранніх років захоплювався наукою і культурою сусідніх народів. Він перекладав на слов’янську мову Євангеліє. Також вивчав в Константинополі діалектику, геометрію, астрономію, арифметику, філософію і риторику. Завдяки своїм великим знанням Костянтин міг взяти в дружини аристократку і зайняти важливі посади в вищих ешелонах влади. Але він відмовився від усього цього і став простим охоронцем бібліотеки в соборі Св. Софії. Звичайно, довго Костянтин тут не затримався і зайнявся викладанням в столичному університеті. А Михайло в той час також залишив військову кар’єру і став настоятелем монастиря на Малому Олімпі. Костянтин був знайомий з константинопольським імператором і за його дорученням в 856 році відправився з вченими в Малий Олімп. Зустрівшись там з братом, вони вирішили написати абетку для слов’ян. Кирило і Мефодій — творці слов’янської азбуки Подальше життя їх пов’язане з церковною діяльністю... читати далі >>>

(джерело: сайт "Довідник цікавих фактів та корисних знань")

Як народилася слов'янська абетка. 24 травня – День слов'янської Писемності та культури

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка, і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки. Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні книги. Ось як, наприклад, писав Аврелій Августин, відомий як Августин Блаженний (354-430 р. н.е.): "Те суб'єктивно розумне, що існує в нас, тобто те, що розумом обдароване й розумно-об'єктивне творить чи керується ним, пов'язується певними природними зв'язками спілкування з тими, з ким у неї цей розум спільний. Але оскільки людина не могла б установити надійного спілкування з іншою людиною, якби вони між собою не розмовляли і таким чином не передавали одна одній свої почуття й думки, то це об'єктивно-розумне знайшло потрібним позначити предмети словами, тобто певними звуками, що є знаками...". У багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили на кам'яних плитах, амфорах таємничі, незрозумілі знаки... читати далі >>>

(джерело: сайт Національний технічний університет України "Київський Політехнічний Інститут імені Ігора Сікорського")